Іноді клієнт приходить із відчуттям, яке важко назвати словами. «Щось не так», «я заплутався», «не розумію, чого хочу», «ніби знаю, що треба робити, але не можу зрушити з місця». У таких ситуаціях прямі запитання не завжди працюють. Людина може відповідати звичними фразами, пояснювати, раціоналізувати, шукати «правильну» відповідь.
І тоді в психологічній роботі доречно використання образу. Метафоричні асоціативні карти допомагають на певний час відійти від необхідності все пояснити логічно й подивитися на ситуацію через метафору, асоціацію, емоційний відгук. Образ стає своєрідним містком між внутрішнім досвідом людини та словами, якими вона може цей досвід описати.
Проте важливо пам’ятати: карта не знає відповіді про людину. Відповідь народжується у самої людини.
Саме тому для мене робота з метафоричними картами — це створення простору для дослідження себе. Побачити те, що раніше залишалося нечітким. Назвати почуття. Помітити внутрішню суперечність. Побачити ресурс. Поглянути на ситуацію під іншим кутом. Сформулювати запитання, якого раніше не виникало.
А інколи — просто дати людині час побути поруч із важливим образом, не поспішаючи відразу перетворювати його на висновок.
Бо хороша психологічна робота не завжди завершується готовою відповіддю.
Іноді її найважливіший результат — запитання, з яким людина продовжує свій внутрішній діалог.
Нижче пропоную п’ять технік, які можна адаптувати до різних запитів та використовувати з різними метафоричними колодами.
П’ять технік роботи з метафоричними картами
1. «Мій стан зараз»: техніка роботи з емоційним станом
Це проста техніка для початку консультації, роботи з емоційним станом або ситуації, коли клієнту складно сформулювати, що саме з ним відбувається.
Запропонуйте обрати карту, яка найбільше відгукується на запитання:
«Яке зображення найкраще передає мій стан зараз?»
Далі дайте людині можливість роздивитися карту. Можна запитати:
- Що насамперед привернуло Вашу увагу?
- Які почуття викликає цей образ?
- Що на карті найбільше схоже на Ваш теперішній стан?
- Якби ця карта могла говорити, що вона сказала б про Вас зараз?
- Що в цьому образі Вам подобається, а що хочеться змінити?
Іноді вже саме називання свого стану приносить полегшення. Те, що було нечітким внутрішнім відчуттям, поступово набуває форми й стає доступним для усвідомлення.
Для чого техніка: усвідомлення актуального стану, емоцій, внутрішньої напруги; визначення напряму подальшої роботи.
2. «Що підтримує цю ситуацію»: дослідження прихованих чинників
Клієнт нерідко добре знає, що його не влаштовує, але не завжди розуміє, що підтримує цю ситуацію.
Запропонуйте сформулювати ситуацію одним реченням, а потім обрати карту:
«Що важливого в цій ситуації я поки не помічаю?». Подальша робота може розгортатися через запитання:
- Що відбувається на цій карті?
- Хто або що тут найбільше привертає Вашу увагу?
- Який зв’язок між цим образом і Вашою ситуацією?
- Що тут може символізувати перешкоду?
- Від чого вона Вас захищає?
- Чого Ви уникаєте або не дозволяєте собі?
- Що зміниться, якщо ця перешкода стане меншою?
Важливо не перетворювати карту на спосіб знайти «приховану причину» замість клієнта. Один і той самий образ для різних людей може мати абсолютно різні смисли. Завдання психолога —допомогти людині дослідити власні асоціації.
Для чого техніка: дослідження внутрішніх суперечностей, страхів, переконань, самообмежень та інших чинників, які можуть впливати на переживання проблемної ситуації.
3. «Ресурс, який уже є»: техніка пошуку внутрішньої опори
Коли людина довго перебуває у складній ситуації, її увага часто звужується навколо проблеми. Вона добре бачить те, чого їй бракує, але значно гірше — те, на що вже може спертися. Запропонуйте обрати карту як відповідь на запитання: «Що може мене підтримати?»
Далі можна дослідити:
- Який ресурс Ви бачите в цій карті?
- Де він уже проявлявся у Вашому житті?
- Коли Ви востаннє користувалися ним?
- Що допомагає Вам відчувати цю силу?
- Хто або що може стати додатковою підтримкою?
- Який маленький крок допоможе скористатися цим ресурсом уже зараз?
Знайти ресурс — ще не означає ним скористатися.
Запропонуйте людині подумати, як саме цей ресурс може бути використаний у реальній ситуації.
Для чого техніка: актуалізація внутрішніх і зовнішніх ресурсів, відновлення відчуття опори, пошук можливостей для дії.
4. «Від теперішнього до бажаного»: техніка роботи зі змінами
Цю техніку зручно використовувати, коли клієнт уже розуміє проблему і хоче змін, але поки не бачить шляху. Запропонуйте обрати дві карти.
Перша карта: «Де я зараз?»
Друга карта: «Де я хочу бути?»
Покладіть їх на певній відстані одна від одної. Сам простір між картами стає матеріалом для роботи.
Запитайте:
- У чому головна відмінність між цими двома станами?
- Що має змінитися, щоб перейти від першої карти до другої?
- Що заважає рухатися?
- Що може допомогти?
- Які ресурси Вам потрібні?
- Який перший крок можна зробити?
За потреби між двома картами можна додати третю: «Що допоможе мені зробити цей перехід?». Так метафора поступово перетворюється на маршрут змін: теперішнє → бажане → перехід → дія.
Наприкінці роботи важливо повернутися до реальності й запитати: «Що конкретно Ви готові зробити після нашої зустрічі?».
Для чого техніка: постановка цілей, робота зі змінами, пошук ресурсів і конкретизація наступних кроків.
5. «Послання від карти»: техніка завершення психологіної роботи
Ця техніка добре підходить для завершення консультації, вправи, тренінгу або певного етапу психологічної роботи. Запропонуйте клієнту обрати карту, яка стане відповіддю на запитання: «Що візьму із собою після сьогоднішньої зустрічі?». Можна запитати:
- Про що ця карта нагадує Вам?
- Яка її головна думка саме для Вас?
- Які слова Ви могли б сказати собі від імені цього образу?
- Що із сьогоднішньої роботи хочеться зберегти?
- Яку дію Ви хочете зробити після нашої зустрічі?
Так карта стає не «порадою ззовні», а образом, у якому людина фіксує власне усвідомлення.
Для чого техніка: інтеграція отриманого досвіду, підбиття підсумків, закріплення ресурсу та формування наміру.
Не карта працює — працює діалог
Метафоричні карти можуть бути дуже простими у використанні. Саме ця простота іноді створює ілюзію, що достатньо витягнути красиву картинку й запитати: «Що Ви тут бачите?». Але професійна робота починається не з карти. Вона починається з контакту. З уміння психолога слухати, помічати, не поспішати, витримувати паузу і ставити запитання, які не ведуть клієнта до заздалегідь визначеної відповіді. Навіть якщо психологу здається очевидним, що символізує темний ліс, відчинені двері, міст, вода чи дорога, для людини цей образ може означати зовсім інше. Я намагаюся дотримуватися простого принципу: не пояснювати клієнту його карту замість нього.
Тому замість: «Ця дорога означає, що Ви готові до змін» краще запитати: «Що ця дорога означає для Вас?»
Замість:«Схоже, Ви боїтеся зробити крок» — «Що заважає герою цієї карти рухатися далі? А чи є щось подібне у Вашій ситуації?»
Саме запитання повертає авторство людині.
Три принципи професійної роботи з метафоричними картами
Щоб МАК залишалися інструментом психологічного дослідження, а не перетворювалися на механічне тлумачення зображень, варто пам’ятати про три прості принципи:
1. Не інтерпретувати образ замість клієнта. Значення карти визначає не психолог, а сама людина через свої асоціації та особистий досвід.
2. Не нав’язувати «правильного» значення карти. Один образ може викликати у різних людей зовсім різні почуття, спогади та смисли.
3. Не залишати роботу лише на рівні метафори. Після образу важливо повертатися до переживань, реальної ситуації, усвідомлення та, за потреби, конкретної дії.
Умовно цей процес можна представити так: образ → асоціація → запитання → усвідомлення → власне рішення → дія.
Як обирати метафоричні карти для роботи
Не існує однієї універсальної колоди для всіх запитів. Одні карти краще допомагають досліджувати емоційні стани, інші — внутрішні ресурси, стосунки, життєві ситуації, вибір або процес змін. Тому, обираючи колоду для професійної роботи, варто враховувати не лише її візуальну привабливість, а й завдання, з яким Ви працюєте.
Саме тому до моїх авторських колод додаються методичні посібники з вправами та рекомендаціями щодо використання.
Наприклад, «Сила всередині» може використовуватися для дослідження ресурсів, внутрішніх станів, сильних сторін, світлих і тіньових проявів особистості.
«Танець змін» дає можливість працювати з життєвими сюжетами, переживаннями, виборами та змінами.
Поєднання метафоричних карт із рефлексивними, коучинговими чи ресурсними запитаннями дозволяє рухатися ще глибше: від образу — до усвідомлення, від усвідомлення — до власної відповіді, від відповіді — до дії.
А про те, як ставити запитання так, щоб вони допомагали людині думати, досліджувати себе й знаходити власні рішення, я детальніше пишу у статті «Майстерність ставити запитання: як допомогти людині знайти власну відповідь?».
Метафоричні карти як інструмент психологічної роботи
Метафоричні карти — це не готові відповіді, не спосіб «прочитати» людину і не заміна професійного діалогу.
Це інструмент, який допомагає створити простір для зустрічі людини із власним досвідом.
Іноді одна карта допомагає назвати те, для чого ще не було слів. Іноді — побачити можливість, яку людина не помічала. А іноді — поставити собі запитання, яке запускає важливий внутрішній рух.
Найцінніше в роботі з метафоричною картою — не те, що побачив психолог, а те, що побачила в ній людина.
Ірина Матійків
психологиня, авторка психологічного інструментарію